субота, 8 лютого 2014 р.
15 лютого українці святкують Стрітення Господнє
Відзначають його в пам’ять про те, як Свята Діва Марія принесла до Єрусалимського Храму Ісуса Христа на 40-й день після його народження (згідно з Законом Божим, з часу визволення євреїв із єгипетського полону, кожне перше немовля чоловічої статі належало Богові, і його треба було приносити до храму на 40-й день після народження), - пише obozrevatel.com
Коли Діва Марія разом з Йосифом принесла Ісуса до храму, їх зустрів там сивий старий Симеон, який чекав зустрічі з Господом вже багато років. Згідно з Євангелієм від Луки, Симеон був праведником, але він таки не повірив у можливість народження Спасителя від Діви Марії. І тоді Дух Святий напророчив йому, що він зможе вмерти лише тоді, як побачить народження Господа. Те й здійснилося – Симеон міг одержати тепер вічний спокій. Перед смертю старець Симеон сповістив, що Немовля, яке йому нарешті судилося побачити, вийде „на служіння спасіння людей”.
Звершивши все згідно з законом Господнім, Марія і Йосиф повернулися до Віфлеєму.
Стрітення відзначають на 40-й день після дня народження Ісуса Христа. Урочисто відзначати його почали з кінця V століття.
Народні традиції
У народному побуті Стрітення (Стрічення) здавна сприймається, як зустріч зими з весною. Казали, що „в цей день зима весну зустрічає, заморозити її хоче, та сама лиходійка від свого хотіння тільки потіє”.
Селяни спостерігали цього дня чимало хліборобських прикмет:
ясна і тиха погода віщує добрий урожай і роїння бджіл; вітер – погана ознака; відлига – чекай пізньої весни; як на Стрітення півень нап’ється води з калюжі, то жди ще стужі (як нап’ється півень води, то набереться господар біди).
У цей день ворожили, виставляючи тарілку з зерном на ніч надвір (якщо ранком роса – врожай, нема роси – погана ознака).
У церквах цього дня святять воду і свічки. Такі свічки називають „громичними”, бо їх ставили перед образами під час грози, щоби захистити людей і худобу від блискавки.
Коли приходять із церкви в день Стрітення, запалюють „громичну” свічку – „щоби весняна повінь не пошкодила посіви і щоби мороз дерева не побив”. Від „громичної” свічки і саме свято Стрітення називалось колись ще й „Громиця”.
Освячену цього дня у церкві воду використовували проти „пристріту”. Нею кропили тварин і людей у найвідповідальніші моменти життя.
Підписатися на:
Дописи (Atom)