Я - васильківчанка по роду і по духу. Моє село - це моє життя. Люблю я вроду його пишну й животворну, людей його працьовитих і талановитих, історію його цікаву і неповторну та школу свою особливо творчу. І ось 12 грудня все це поєдналося в цікаву зустріч - зустріч сьогодення з минулим для творення майбутнього.
Учні 7-8 класів з вчителем історії Нечесною Галиною Ярославівною запросили в гості талановитих випускників рідної школи, істориків за покликом серця, вірних душею васильківчан Горбоватого Василя Петровича та Кучмія Миколу Васильовича. Людей відомих в усьому Гусятинському районі, імена яких не потребують додаткових тлумачень.
Багато цікавого розповів нам Василь Петрович про свій життєвий шлях, про школу та рідне село його часів. А що найбільше нас вразило, так це його неймовірно цінні, точніше просто безцінні подарунки нашій школі: рукотворний альбом «Історія села Васильковець», який був створений у 1958 році тодішніми учнями Васильковецької школи Горбоватим В., Гнатюком Б. та Вельбоєм В. під керівництвом вчителя історії, ентузіаста Незборецького Ф.М. та пожовклі від часу, витерті роками, оригінали проектів нашої греко-католицької церкви, виконані польським архітектором Тадеушем Мостовські.
Василь Петрович із захопленням оповів як вони, школярі, спільно із своїм педагогом по краплинках збирали історичні довідки, досліджуючи історію рідного села. Тепер наші вчителі називають такі роботи «дослідницькими проектами». У них не було сучасної комп’ютерної техніки, власних фотоапаратів, а просто – твердий жовтуватий папір, кольорові чорнила, подаровані односельцями світлини, але, найбільше що вони мали у серці - це любов до історичної спадщини свого народу, свого краю.
Згадав історію рідного села наш інший гість М.В.Кучмій, прочитав у подарунок свою нову поезію «Небесна сотня». Його книги «На зламі віків» та «Історія с. Васильківці» - екскурси по визначними сторінками місцевої історії. Завдяки цим розповідям ми ще більше почали цінувати кожен куточок рідної землі. Зрозуміли, що і у споруд є своє цікаве життя. Тепер, ідучи повз них, ми дивимося на них як на окремих старожителів нашого села з своєю душею і своїми знаннями, які іноді ми просто не вміємо прочитати або просто не знаходимо час, щоб зупинитися, придивитися і поспілкуватися з ними.
Ми давно мріяли створити при школі музей села. І минулого року учні нашої школи втілили в життя його оригінальну версію - «Віртуальний Музей» та «Віртуальну екскурсію школою» і «Віртуальну екскурсію с. Васильківці». До речі, кому цікаво, завітайте на сайт нашої школи vschool.com.ua/ і у рубриці «Роботи учнів» ви зможете з ними познайомитися. Та мрія наша повністю не розкрилася. Жодні віртуальні версії не замінять нам живого спілкування з експонатами. Не дадуть нам відчути їх унікальний запах часу, їх енергію, не дадуть змогу доторкнутися й відчути їхнє минуле. Тому ми маємо велику надію, що з допомогою наших спонсорів, за підтримки Кучмія М.В. та Горбоватого В.П та власною старанністю і наполегливістю ми втілимо в життя нашу мрію. А перші експонати у нас вже є, і є люди, які горять бажанням створити куточок поєднання часів.
Ця зустріч - урок любові до рідного краю, після якого кожен з нас зрозумів, що прагне хоч трішки бути схожим на відомих земляків, має бажання в теперішньому та майбутньому стати частинкою історії своєї домівки. Спасибі за таку зустріч найперше вам дорогі наші гості та нашій вчительці історії Галині Ярославівні, яка допомогла нам зрозуміти, що історія починається в душі кожного з нас.
Гедзик Анжеліна,
учениця 8 класу
спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів с.Васильківці
Немає коментарів:
Дописати коментар